Листування з чеськими органами: які документи перекладати

Життя та бізнес у Чехії для українця — це постійне листування з державними органами: МВС, податкова, біржа праці, соцстрахування, магістрат. І майже завжди виникає те саме питання: які документи перекладати для чеських органів, чи потрібен присяжний переклад, чи вистачить звичайного. Відповідь залежить від того, у який бік рухається документ — і саме цю різницю найчастіше не помічають. У цій статті розкладемо все по поличках: що перекладати, яким перекладом і за якими установами, з поправкою на українські документи.

• Документи, які ви подаєте до чеського органу, мають бути з присяжним перекладом чеською; листи й рішення, що приходять від органу, достатньо перекласти звичайним перекладом — щоб зрозуміти.

• Який переклад потрібен, залежить від органу: МВС (OAMP), finanční úřad, úřad práce, ČSSZ, магістрат.
• Українські офіційні документи завдяки договору між ЧР та Україною про правову допомогу приймаються в Чехії без апостиля — потрібен лише присяжний переклад. Виняток — документи про освіту.
• Для фірми листування з органами — постійний процес, тож зручніше вести його через одного підрядника.

Це головне, що варто зрозуміти, і що економить і гроші, і нерви. «Листування з органом» — це два різні потоки, і переклад їм потрібен різний.

Вхідне — листи й рішення від органу. Орган надсилає вам документи чеською: рішення (rozhodnutí), виклик (výzva), повідомлення. Їх ви перекладаєте з однією метою — зрозуміти, що від вас хочуть і в який строк. Для цього достатньо звичайного перекладу; присяжний тут за законом не потрібен, а коштує дорожче й робиться довше.

Вихідне — ваші документи до органу. Коли ви самі подаєте документи (свідоцтва, довідки, витяги з України), орган приймає їх лише з присяжним (судовим) перекладом чеською — з круглою печаткою та засвідчувальним написом, нерозривно зшитим з документом. Звичайний переклад тут не приймуть.

Запам’ятати просто: читаєте вхідне — звичайний переклад; подаєте вихідне — присяжний.

Для подання документів до органу потрібен присяжний переклад — його виконує судовий перекладач, внесений до офіційного реєстру, і засвідчує круглою печаткою. Такий переклад орган приймає як рівноцінний оригіналу.

Для розуміння вхідного листа достатньо звичайного перекладу — ви перекладаєте його для себе, і жодної засвідчувальної печатки тут не потрібно.

Грубе правило: якщо переклад іде разом із вашою заявою до державної установи — він майже завжди має бути присяжним. Якщо він потрібен лише вам, щоб розібратися, — вистачить звичайного.

Набір залежить від того, з якою установою ви маєте справу.

Відділ міграційної політики (OAMP MV ČR) — це все, що стосується перебування: тимчасовий захист, посвідка на проживання, продовження, возз’єднання сім’ї. Документи з України (свідоцтва, довідки про несудимість, про доходи, про шлюб) подаються з присяжним перекладом.

Для податкових питань — довідки про доходи, документи фірми, підтвердження з-за кордону — при поданні потрібен присяжний переклад чеською.

Допомоги, реєстрація, документи про працевлаштування та доходи — іноземні документи подаються з присяжним перекладом.

Чеське управління соціального забезпечення — пенсії, лікарняні, страховий стаж. Підтвердження стажу та довідки з України потребують присяжного перекладу.

Питання РАЦСу (matrika), реєстрації, оформлення — свідоцтва про народження, шлюб, зміну імені подаються з присяжним перекладом.

Тут в українця ситуація вигідніша, ніж у вихідців з багатьох інших країн. Завдяки договору між ЧР та Україною про правову допомогу (№ 123/2002 Sb. m. s.) українські офіційні документи, видані або засвідчені органами та скріплені підписом і печаткою, приймаються в Чехії без апостиля чи суперлегалізації. Тобто для більшості довідок і свідоцтв вам потрібен лише присяжний переклад чеською — окремий етап легалізації відпадає.

Є важливий виняток: за новішим тлумаченням договір не поширюється на документи про освіту (дипломи, атестати). Для них апостиль потрібен. І в будь-якому разі останнє слово — за установою, якій ви подаєте документ, тож конкретний випадок варто уточнювати.

Для компанії з України листування з органами — не разова подія, а постійний фон: податкова, ČSSZ, біржа праці, реєстри, датові скриньки (datová schránka). Регулярно треба перекладати довідки, рішення, документи при наймі працівників і звітність.

Розв’язувати кожен такий переклад заново — це втрата часу й різнобій у термінології. Тому фірми зазвичай ведуть це листування через одного перекладацького підрядника, який знає специфіку компанії та тримає єдину термінологію.

Зробимо присяжний переклад для подання та звичайний — щоб розібратися у вхідних листах, 17 мовами. Перегляньте офіційні переклади, а якщо листування з органами у вашої фірми регулярне — переклади для бізнесу.